Перейти до вмісту

circa 2100–1900 BC

Abraham: The Covenant

God calls Abram from Ur, establishes an everlasting covenant, and promises a son through whom all nations will be blessed.

394 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Буття 17:27бл. 1897 до н. е.

    І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.

  2. Буття 18:1бл. 1897 до н. е.

    І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

  3. Буття 18:2бл. 1897 до н. е.

    І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

  4. Буття 18:3бл. 1897 до н. е.

    та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

  5. Буття 18:4бл. 1897 до н. е.

    Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

  6. Буття 18:5бл. 1897 до н. е.

    І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

  7. Буття 18:6бл. 1897 до н. е.

    І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

  8. Буття 18:7бл. 1897 до н. е.

    І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

  9. Буття 18:8бл. 1897 до н. е.

    І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

  10. Буття 18:9бл. 1897 до н. е.

    І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.

  11. Буття 18:10бл. 1897 до н. е.

    І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

  12. Буття 18:11бл. 1897 до н. е.

    Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

  13. Буття 18:12бл. 1897 до н. е.

    І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“

  14. Буття 18:13бл. 1897 до н. е.

    І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?

  15. Буття 18:14бл. 1897 до н. е.

    Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.

  16. Буття 18:15бл. 1897 до н. е.

    А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“

  17. Буття 18:16бл. 1897 до н. е.

    І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

  18. Буття 18:17бл. 1897 до н. е.

    А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

  19. Буття 18:18бл. 1897 до н. е.

    Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

  20. Буття 18:19бл. 1897 до н. е.

    Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

  21. Буття 18:20бл. 1897 до н. е.

    І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

  22. Буття 18:21бл. 1897 до н. е.

    зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.

  23. Буття 18:22бл. 1897 до н. е.

    І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.

  24. Буття 18:23бл. 1897 до н. е.

    І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?

  25. Буття 18:24бл. 1897 до н. е.

    Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?