До римлян 8:3-27
3
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
5
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
6
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
7
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
8
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
9
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
10
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
11
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
12
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
13
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
14
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
15
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
16
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
17
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
18
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
19
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
20
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
21
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
22
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
23
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
24
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
25
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
26
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
27
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання