TRV
Буття 31:1-21
1
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
2
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
3
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
4
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
5
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
6
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
7
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
8
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
9
І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
10
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
11
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
12
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
13
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
14
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
15
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
16
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
17
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
18
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
19
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
20
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
21
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
Settings