Біблійні вірші про Wine

І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.

Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,

Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“

Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го

та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.

І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.

Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.

І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,

Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлу́нка твого́ та частих неду́гів твоїх.

Щоб старі жінки́ в своїм стані так само були, як належить святим, — не обмо́вниці, не відда́ні п'янству, навчали добра,

З нею розпусту чинили зе́мні царі, і вином розпусти її впивались ме́шканці землі“.

бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“

і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.