Біблійні вірші про Wells

І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“

А звідти до Бееру . Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

та доми, повні всякого добра, яких ти не напо́внював, і те́сані колодязі, яких ти не теса́в, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наси́тишся, —

Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди.

І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з криниці, що в брамі?“

І ви поб'є́те всяке укріплене місто та всяке місто ви́бране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джере́ла зага́тите, і всяку добру полеву́ діля́нку завалите камі́нням“.

а міста руйнува́ли, і на всяку добру польову́ діля́нку — усі ки́дали свого ка́меня й закида́ли її, і всяке джерело́ води зага́чували, і вали́ли всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоста́вили камі́ння його. І оточи́ли тарани́, та й били його.

І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“

І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,

І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід?

Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:

Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.

Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.

Наробив я для себе ставі́в, щоб полива́ти із них ліс дере́в, що виро́стали.

ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“!

І ви в радості бу́дете че́рпати воду з спасе́нних джере́л!

А вельмо́жі її своїх слуг посилають по во́ду, — вони йдуть до крини́ці — й води не знахо́дять, їхній по́суд порожній верта́ється. Засоро́мляться та зашарі́ють вони, і свої го́лови понакрива́ють.

Також ти, — за кров заповіту твого́ Я пустив твоїх в'я́знів із ями, в якій немає води.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.