Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Unbelief

208 віршів · 61 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.

  2. І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.

  3. І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

  4. І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.

  5. Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“

  6. Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“

  7. Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“

  8. І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

  9. і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

  10. і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

  11. Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.

  12. А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.

  13. Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!

  14. Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“

  15. І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“

  16. А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.

  17. Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?

  18. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.

  19. І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.

  20. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“

  21. Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.

  22. І, взявши, Він їв перед ними.

  23. І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.

  24. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.

  25. Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.