Skip to content

Біблійні вірші про The Prophet Christ

37 віршів · 13 аспектів

Ключові біблійні вірші

  1. щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

  2. „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

  3. Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

  4. Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

  5. Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“

  6. Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!

  7. Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.

  8. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.

  9. Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.

  10. А все це — поча́ток терпінь породільних.

  11. На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.

  12. І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.

  13. Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.

  14. І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.

  15. А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!

  16. І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!

  17. Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —

  18. тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

  19. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.

  20. І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

  21. Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!

  22. Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.

  23. Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де.

  24. І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.

  25. Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.