Біблійні вірші про The Miracles of Christ

І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.

Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.

Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть.

І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли.

Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го

та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.

Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“

Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“

Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.

А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.

А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.

Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.

А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.

І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“