Skip to content

Біблійні вірші про Self-Righteousness

195 віршів · 30 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

  2. Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

  3. „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

  4. Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

  5. І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

  6. І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

  7. Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

  8. „Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

  9. „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?

  10. Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?

  11. Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!

  12. Господь випробо́вує праведного, а безбожного й того, хто любить наси́лля, — ненави́дить душа Його!

  13. Він спу́стить дощем на безбожних горю́че вугі́лля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, — це частка їхньої чаші.

  14. Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.

  15. Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

  16. Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.

  17. Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

  18. Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

  19. Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

  20. Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.

  21. Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

  22. Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

  23. Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

  24. Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.

  25. Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.