Біблійні вірші про Rocks

Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах підземних та скелях,

Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

¶ To the chief Musician, A Psalm of David, the servant of the LORD, who spake unto the LORD the words of this song in the day that the LORD delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul: And he said, I will love thee, O LORD, my strength.

Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д.

бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!

Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,

Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!

Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!

He should have fed them also with the finest of the wheat: and with honey out of the rock should I have satisfied thee.

He shall cry unto me, Thou art my father, my God, and the rock of my salvation.

But the LORD is my defence; and my God is the rock of my refuge.

Співайте для Господа пісню нову́, уся зе́мле, — співайте для Господа!

Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“

І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

І буде Він за святиню, і за камінь спотика́ння, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за па́стку для ме́шканця Єрусалиму.

І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!

Бо забула ти, до́чко Ізраїля, Бога спасі́ння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому́ то са́диш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

„Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“ Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,

І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.

той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!