Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Righteousness

480 віршів · 132 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.

  2. Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.

  3. Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

  4. Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.

  5. А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.

  6. Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

  7. Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

  8. А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

  9. щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

  10. Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

  11. Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

  12. Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

  13. а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

  14. Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,

  15. Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

  16. Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

  17. Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

  18. Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

  19. Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.

  20. Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!

  21. Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

  22. Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

  23. Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

  24. А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

  25. А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,