Біблійні вірші про Religious Zeal

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.

Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —

обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.

Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.

Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.

Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,

щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,

аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.

Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,

я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.

Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.

Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.

Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.

Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,

Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;