Біблійні вірші про Pharaoh

І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єги́птяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.

І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.

I він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди.

І вдарив Господь фараона та дім його великими пора́зами через Сару, Аврамову жінку.

І прикликав фараон Аврама й сказав: „Що́ ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка?

Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, — візьми та й іди!“

І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.

І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.

Фарао́н, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґе́зер, та й спалив його огнем, а ханаане́янина, що сидів у місті, убив, і віддав його як ві́но для своєї дочки́, Соломонової жінки.

І втік Гада́д, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.

І встали вони з Мідія́ну й пішли до Пара́ну; і набра́ли вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призна́чив йому утри́мання, і дав йому зе́млю.

І знайшов Гадад велику милість у фараонових оча́х, і він дав йому за жінку сестру́ своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.

І породи́ла йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса ви́ховала його в фараоновому домі. І був Ґенува́т у фараоновому домі серед фараонових синів.

І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батька́ми, та що помер Йоав, начальник ві́йська. І сказав Гадад до фараона: „Відпусти мене, й я піду́ до свого Кра́ю!“

А фараон йому відказав: „Чого тобі браку́є при мені, що ти оце хочеш іти до свого кра́ю?“ Та той сказав: „Ні, таки конче відпусти́ мене!“

Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.

За його днів пішов фараон Нехо́, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфра́т. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька.

Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни.

І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки.

І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота.

А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві.

А жінка його юде́янка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.