Біблійні вірші про Persecution

Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.

Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.

І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся )?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.

Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.

Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.

Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.

Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“

І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,

і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.

Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.

А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,

А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.