Skip to content

Біблійні вірші про Persecution

270 віршів · 61 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

  2. І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

  3. І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

  4. Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

  5. І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

  6. Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

  7. І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

  8. І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

  9. І далі сказав: „На́що то пан мій ганя́ється за своїм рабом? Бо що́ я зробив, і яке зло в моїй руці?

  10. І послала Єзаве́ль посланця́ до Іллі, говорячи: „Отак нехай зро́блять мені бо́ги, і так нехай додадуть, якщо цього ча́су взавтра я не зроблю́ душі твоїй, як зро́блено душі кожного з них!“

  11. та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

  12. Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

  13. Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

  14. „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

  15. Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

  16. Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

  17. ¶ Shiggaion of David, which he sang unto the LORD, concerning the words of Cush the Benjamite. O LORD my God, in thee do I put my trust: save me from all them that persecute me, and deliver me:

  18. коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,

  19. Я наді́юсь на Господа, — як же кажете ви до моєї душі: „Відлітай ти на го́ру свою, немов птах?“ Бо ось нечестиві натя́гують лу́ка, міцно ставлять стрілу́ свою на тятиву́, щоб у те́мряві до простосердих стріляти.

  20. Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безпра́в'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його,

  21. Господь — то мій Па́стир, тому́в недоста́тку не буду, —

  22. на пасови́ськах зелених осе́лить мене́, на тихую воду мене запрова́дить!

  23. Ті́льки добро́ й милосердя мене супрово́дити будуть по всі дні мого життя, а я пробува́тиму в домі Господньому довгі часи́!

  24. All they that see me laugh me to scorn: they shoot out the lip, they shake the head, saying,

  25. He trusted on the LORD that he would deliver him: let him deliver him, seeing he delighted in him.