Біблійні вірші про Integrity

До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!

Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!

Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!

Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!

Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,

провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!

Господь моє світло й спасі́ння моє, — кого бу́ду боятись? Господь — то тверди́ня мого життя, — кого буду ляка́тись?

Коли будуть зближа́тись до ме́не злочи́нці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники́ та мої вороги, — вони спотикну́ться й попа́дають!

коли проти мене розло́житься та́бір, то серце моє не злякається, коли проти мене повста́не війна, — я наді́ятись буду на те́, — на по́міч Його́!

Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

Сказали вони в своїм серці : „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!