Біблійні вірші про Gethsemane

Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“] .

Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.