Біблійні вірші про Eucharist

А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?

А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.

А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.

А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“

А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“

Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,

бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!

Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.

А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє!“

І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, — і пили́ з неї всі.

І промовив до них: „Це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається.

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.

Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,

то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.

І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.