Біблійні вірші про Eucharist

Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?

Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.

Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?

А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.