Біблійні вірші про Chastity

Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

Ї́жа для че́рева, і че́рево для їжі, але Бог одне й друге пони́щить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.

Бог же й Господа воскресив, воскреси́ть Він і нас Своєю силою!

Хіба ви не знаєте, що ваші тіла́ — то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю́ їх членами розпу́сниці? Зо́всім ні!

Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпу́сницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: „Оби́два ви будете тілом одним“.

А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.

Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить люди́на, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.

Хіба ви не знаєте, що ваше тіло — то храм Духа Святого, що живе Він у вас, Якого від Бога ви маєте, і ви не свої?

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.