Біблійні вірші про Apostles

А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.

І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.

І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.

А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.

„Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.

Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.

Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“ їх, як і Ілля був зробив“.

А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.

І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“

Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.

Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“.

Говорить до Нього Хома́: „Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?“

Промовляє до нього Ісус: „Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.