Біблійні вірші про Apostles: Fail to comprehend the nature and mission of Jesus, and the nature of the kingdom He came to establish

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“

І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,

бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.

А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?

„Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,

А коли з гори схо́дили, Він їм наказав, щоб ніко́му того не казали, що́ бачили, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскресне.

І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що́ то є: „воскреснути з мертвих“.

Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!“

Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.

Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.

А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!

„Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.

Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.

А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.

Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“

А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.