Біблійні вірші про Afflictions and Adversities

бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.

А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.

Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.

Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,

І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене.

Носіть тягарі́ один о́дного, і так виконаєте зако́на Христового.

Бажаю ж я, браття, щоб ві́дали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Єва́нгелії,

бо в усій прето́рії та всім іншим стали відо́мі кайда́ни мої за Христа.

А багато братів у Господі через кайда́ни мої посміліли та ще більше відва́жилися Слово Боже звіщати безстрашно.