Перейти до вмісту

circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.

  2. А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.

  3. І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

  4. Від Матвія 22:1бл. 33 н. е.

    А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

  5. Від Матвія 22:2бл. 33 н. е.

    „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.

  6. Від Матвія 22:3бл. 33 н. е.

    І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.

  7. Від Матвія 22:4бл. 33 н. е.

    Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“

  8. Від Матвія 22:5бл. 33 н. е.

    Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.

  9. Від Матвія 22:6бл. 33 н. е.

    А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.

  10. Від Матвія 22:7бл. 33 н. е.

    І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

  11. Від Матвія 22:8бл. 33 н. е.

    Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.

  12. Від Матвія 22:9бл. 33 н. е.

    Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.

  13. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.

  14. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,

  15. та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.

  16. Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.

  17. Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

  18. Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

  19. І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.

  20. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“

  21. А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?

  22. Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.

  23. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“

  24. Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.

  25. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.