Перейти до вмісту

circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“

  2. І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“

  3. І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.

  4. Від Матвія 14:1бл. 32 н. е.

    Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

  5. Від Матвія 14:2бл. 32 н. е.

    і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

  6. Від Матвія 14:3бл. 32 н. е.

    Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

  7. Від Матвія 14:4бл. 32 н. е.

    Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати! “

  8. Від Матвія 14:5бл. 32 н. е.

    І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

  9. Від Матвія 14:6бл. 32 н. е.

    А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

  10. Від Матвія 14:7бл. 32 н. е.

    Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

  11. Від Матвія 14:8бл. 32 н. е.

    А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

  12. Від Матвія 14:9бл. 32 н. е.

    І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

  13. І послав стяти Івана в в'язни́ці.

  14. І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

  15. А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

  16. Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

  17. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

  18. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

  19. А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

  20. Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

  21. А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

  22. І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

  23. І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

  24. Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

  25. І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.