TRV
circa 800–400 BC
The Hebrew Prophets
God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.
Вірші цього періоду
- Єремія 13:14бл. 599 до н. е.
І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!
- Єремія 13:15бл. 599 до н. е.
Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!
- Єремія 13:16бл. 599 до н. е.
Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.
- Єремія 13:17бл. 599 до н. е.
А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!
- Єремія 13:18бл. 599 до н. е.
Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
- Єремія 13:19бл. 599 до н. е.
Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!
- Єремія 13:20бл. 599 до н. е.
Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?
- Єремія 13:21бл. 599 до н. е.
Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?
- Єремія 13:22бл. 599 до н. е.
коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!
- Єремія 13:23бл. 599 до н. е.
Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!
- Єремія 13:24бл. 599 до н. е.
Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:
- Єремія 13:25бл. 599 до н. е.
Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!
- Єремія 13:26бл. 599 до н. е.
І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:
- Єремія 13:27бл. 599 до н. е.
твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“
- Єремія 14:1бл. 605 до н. е.
Слово Господнє до Єремії, що було в справі посу́хи.
- Єремія 14:2бл. 605 до н. е.
„Упала в жало́бу Юдея, а брами її ослабі́ли, насу́пилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.
- Єремія 14:3бл. 605 до н. е.
А вельмо́жі її своїх слуг посилають по во́ду, — вони йдуть до крини́ці — й води не знахо́дять, їхній по́суд порожній верта́ється. Засоро́мляться та зашарі́ють вони, і свої го́лови понакрива́ють.
- Єремія 14:4бл. 605 до н. е.
Тому́, що земля стала спра́гла, бо дощу́ не було на землі, засоро́милися рільники́, свої го́лови понакрива́ли.
- Єремія 14:5бл. 605 до н. е.
Навіть ла́ня на полі поро́дить сарня́тко та й кине, бо немає трави.
- Єремія 14:6бл. 605 до н. е.
Навіть дикі осли́ поставали на голих гора́х, вітер втягують, мов ті шака́ли, і ме́ркнуть їм очі, бо немає трави.
- Єремія 14:7бл. 605 до н. е.
Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Йме́ння Свого́, бо намно́жились наші відсту́пники, ми Тобі нагріши́ли!
- Єремія 14:8бл. 605 до н. е.
О надіє Ізраїлева, о Спасителю в ча́сі недолі, — нащо будеш Ти в Кра́ї, як той чужани́ця, й як той подоро́жній, що намета лише на ночлі́г розтяга́є?
- Єремія 14:9бл. 605 до н. е.
Нащо будеш Ти, мов людина остовпі́ла, немов той сила́ч, що не може спасти́? Таж Ти в нашій сере́дині, Господи, Йме́ння ж Твоє на нас кли́четься, — не залиша́й нас!
- Єремія 14:10бл. 605 до н. е.
Так говорить Господь до наро́ду цього́: Так люблять вони волочи́тись, а не стри́мувати своїх ніг, тому́ то не має Господь уподо́бання в них, — Він тепер їхню провину згада́є, і їхній гріх покарає!
- Єремія 14:11бл. 605 до н. е.
І промовив до мене Госпо́дь: Не молись за наро́д цей на добре йому́: