circa 930–586 BC

The Divided Kingdom

The kingdom splits into Israel and Judah; prophets warn of judgment as both nations slowly drift into idolatry and exile.

1,722 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. 2 Царів 19:16бл. 710 до н. е.

    Нахили́, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!

  2. 2 Царів 19:17бл. 710 до н. е.

    Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили ті народи та їхній край.

  3. 2 Царів 19:18бл. 710 до н. е.

    І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин лю́дських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

  4. 2 Царів 19:19бл. 710 до н. е.

    А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!“

  5. 2 Царів 19:20бл. 710 до н. е.

    І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: „Так сказав Госпо́дь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

  6. 2 Царів 19:21бл. 710 до н. е.

    Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!

  7. 2 Царів 19:22бл. 710 до н. е.

    Кого лаяв ти та ображав, і на ко́го пови́щив ти голос та вго́ру підніс свої очі? — На Святого Ізраїлевого!

  8. 2 Царів 19:23бл. 710 до н. е.

    Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із бе́зліччю своїх колесни́ць я вийшов на го́ри високі, на боки Ливану, і позру́бую ке́дри високі його, добі́рні його кипари́си, і ви́йду аж на вершо́к його на нічліг, — у гущину́ його саду.

  9. 2 Царів 19:24бл. 710 до н. е.

    Я копаю та п'ю чужу воду, і стопо́ю своєї ноги повису́шую я всі єгипетські рі́ки!

  10. 2 Царів 19:25бл. 710 до н. е.

    Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...

  11. 2 Царів 19:26бл. 710 до н. е.

    А ме́шканці їхні безсилі, настрашені та побенте́жені. Вони стали, як зілля оте польове́, мов трава зеленіюча, як трава на даха́х, як попа́лене збіжжя, яке не доспіло...

  12. 2 Царів 19:27бл. 710 до н. е.

    І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.

  13. 2 Царів 19:28бл. 710 до н. е.

    За твоє проти Мене обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до ушей Моїх, то на ні́здрі твої Я сережку привішу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

  14. 2 Царів 19:29бл. 710 до н. е.

    А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року — саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.

  15. 2 Царів 19:30бл. 710 до н. е.

    А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить корі́ння додолу, і свого плода́ дасть уго́ру.

  16. 2 Царів 19:31бл. 710 до н. е.

    Бо з Єрусалиму вийде позоста́ле, а рештки — від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

  17. 2 Царів 19:32бл. 710 до н. е.

    Тому́ так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста оцього, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле!

  18. 2 Царів 19:33бл. 710 до н. е.

    Якою дорогою при́йде, то нею пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, говорить Господь!

  19. 2 Царів 19:34бл. 710 до н. е.

    І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба“!

  20. 2 Царів 19:35бл. 710 до н. е.

    І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось — усі мертві тру́пи!

  21. 2 Царів 19:36бл. 710 до н. е.

    А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневі́ї.

  22. 2 Царів 19:37бл. 710 до н. е.

    І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мече́м, а самі втекли́ до кра́ю Арара́т. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

  23. 2 Царів 20:1бл. 713 до н. е.

    Тими днями смертельно захворі́в був Єзекія. І прийшов до нього Іса́я, Амо́сів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не ви́дужаєш“.

  24. 2 Царів 20:2бл. 713 до н. е.

    А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:

  25. 2 Царів 20:3бл. 713 до н. е.

    „О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та ці́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м.