Перейти до вмісту

circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 34:23бл. 587 до н. е.

    І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

  2. Єзекіїль 34:24бл. 587 до н. е.

    А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

  3. Єзекіїль 34:25бл. 587 до н. е.

    І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

  4. Єзекіїль 34:26бл. 587 до н. е.

    І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

  5. Єзекіїль 34:27бл. 587 до н. е.

    І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

  6. Єзекіїль 34:28бл. 587 до н. е.

    І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

  7. Єзекіїль 34:29бл. 587 до н. е.

    І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

  8. Єзекіїль 34:30бл. 587 до н. е.

    І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

  9. Єзекіїль 34:31бл. 587 до н. е.

    А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

  10. Єзекіїль 35:1бл. 587 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  11. Єзекіїль 35:2бл. 587 до н. е.

    „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї

  12. Єзекіїль 35:3бл. 587 до н. е.

    та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння.

  13. Єзекіїль 35:4бл. 587 до н. е.

    Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

  14. Єзекіїль 35:5бл. 587 до н. е.

    За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої,

  15. Єзекіїль 35:6бл. 587 до н. е.

    тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе!

  16. Єзекіїль 35:7бл. 587 до н. е.

    Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється.

  17. Єзекіїль 35:8бл. 587 до н. е.

    І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них!

  18. Єзекіїль 35:9бл. 587 до н. е.

    На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

  19. Єзекіїль 35:10бл. 587 до н. е.

    За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“,

  20. Єзекіїль 35:11бл. 587 до н. е.

    тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе.

  21. Єзекіїль 35:12бл. 587 до н. е.

    І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“

  22. Єзекіїль 35:13бл. 587 до н. е.

    І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув!

  23. Єзекіїль 35:14бл. 587 до н. е.

    Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням!

  24. Єзекіїль 35:15бл. 587 до н. е.

    Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“

  25. Єзекіїль 36:1бл. 587 до н. е.

    А ти, сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлеві го́ри, та й скажеш: Ізраїлеві го́ри, послухайте сло́ва Госпо́днього!