Перейти до вмісту

circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 11:6бл. 594 до н. е.

    Ви намно́жили своїх забитих у цьому місті, і напо́внили його вулиці тру́пами.

  2. Єзекіїль 11:7бл. 594 до н. е.

    Тому так говорить Госпо́дь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно — той каза́н. Та Я ви́проваджу вас із нього!

  3. Єзекіїль 11:8бл. 594 до н. е.

    Ви боїте́ся меча — і меча наведу́ Я на вас, говорить Господь Бог.

  4. Єзекіїль 11:9бл. 594 до н. е.

    І ви́проваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю́ між вами при́суди!

  5. Єзекіїль 11:10бл. 594 до н. е.

    Від меча ви попа́даєте; на границі Ізраїля розсуджу́ вас, і ви пізнаєте, що Я — то Господь!

  6. Єзекіїль 11:11бл. 594 до н. е.

    Воно не буде вам казано́м, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу́ вас!

  7. Єзекіїль 11:12бл. 594 до н. е.

    І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постано́в Моїх не виконували, але виконували за постано́вами тих наро́дів, що навколо вас“.

  8. Єзекіїль 11:13бл. 594 до н. е.

    І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“

  9. Єзекіїль 11:14бл. 594 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  10. Єзекіїль 11:15бл. 594 до н. е.

    „Сину лю́дський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили ме́шканці Єрусалиму: Віддалі́ться від Господа, нам даний цей край на володі́ння,

  11. Єзекіїль 11:16бл. 594 до н. е.

    тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддали́в їх поміж народи, і хоч розпоро́шив їх по края́х, проте буду для них хоч малою святинею в тих края́х, куди вони ввійшли.

  12. Єзекіїль 11:17бл. 594 до н. е.

    Тому́ скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу́ з тих країв, серед яких ви розпоро́шені, і дам вам Ізраїлеву землю.

  13. Єзекіїль 11:18бл. 594 до н. е.

    І вони вві́йдуть туди, і викинуть з неї усі мерзо́ти її та всі гидо́ти її.

  14. Єзекіїль 11:19бл. 594 до н. е.

    І дам їм одне серце, і ново́го духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,

  15. Єзекіїль 11:20бл. 594 до н. е.

    щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!

  16. Єзекіїль 11:21бл. 594 до н. е.

    А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидо́тами своїми та мерзо́тами своїми, то поверну́ їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог“.

  17. Єзекіїль 11:22бл. 594 до н. е.

    І попідійма́ли Херувими кри́ла свої, а коле́са при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.

  18. Єзекіїль 11:23бл. 594 до н. е.

    І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.

  19. Єзекіїль 11:24бл. 594 до н. е.

    І дух підні́с мене, і ввів мене в Халдею до полоня́н у видінні, Духом Божим. І підійняло́ся від мене те виді́ння, яке я бачив.

  20. Єзекіїль 11:25бл. 594 до н. е.

    І я говорив до полоня́н усі Господні слова, які Він наказав був мені.

  21. Єзекіїль 12:1бл. 594 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  22. Єзекіїль 12:2бл. 594 до н. е.

    „Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.

  23. Єзекіїль 12:3бл. 594 до н. е.

    А ти, сину лю́дський, пороби́ собі речі для мандрі́вки, і йди на вигна́ння вдень на їхніх оча́х, і пі́деш на вигна́ння з свого місця до іншого місця на їхніх оча́х, може побачать вони, що вони дім ворохо́бности.

  24. Єзекіїль 12:4бл. 594 до н. е.

    І повино́сиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх оча́х, а ти ви́йдеш увечорі на їхніх оча́х, як виходять вигна́нці.

  25. Єзекіїль 12:5бл. 594 до н. е.

    На їхніх оча́х пробий собі дірку в стіні, і повино́сиш нею.