circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Єзекіїль 12:6бл. 594 до н. е.
На їхніх оча́х на раме́ні повино́сиш, винесеш поте́мки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе зна́ком для Ізраїлевого дому“.
Єзекіїль 12:7бл. 594 до н. е.
І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повино́сив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, по́темки повиносив, — на рамені носив на їхніх оча́х.
Єзекіїль 12:8бл. 594 до н. е.
А ра́нком було мені слово Господнє таке:
Єзекіїль 12:9бл. 594 до н. е.
„Сину лю́дський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохо́бности: Що ти робиш?
Єзекіїль 12:10бл. 594 до н. е.
Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.
Єзекіїль 12:11бл. 594 до н. е.
Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зро́блено їм, — пі́дуть на вигна́ння в поло́н!
Єзекіїль 12:12бл. 594 до н. е.
А той начальник, що серед них, на рамені буде не́сти по́темки й ви́йде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очи́ма.
Єзекіїль 12:13бл. 594 до н. е.
І розтягну́ на нього сітку Свою, і він буде схо́плений в па́стку Мою, і відведу́ його до Вавилону, до халдейського кра́ю, та його він не побачить, і там помре.
Єзекіїль 12:14бл. 594 до н. е.
А все, що навко́ло нього, його помічники та всі ві́йська його, розпоро́шу на всі вітри́, і витягну за ними меча.
Єзекіїль 12:15бл. 594 до н. е.
I пізнають вони, що Я — Госпо́дь, коли розві́ю їх поміж наро́дами та розпоро́шу їх по країнах!
Єзекіїль 12:16бл. 594 до н. е.
А нечисле́нних з них людей збережу́ від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповіда́ли про свої гидо́ти серед народів, куди поприхо́дять. І вони пізнають, що Я — Госпо́дь!“
Єзекіїль 12:17бл. 594 до н. е.
І було мені слово Господнє таке:
Єзекіїль 12:18бл. 594 до н. е.
„Сину лю́дський, їж свій хліб у дрижа́нні, а воду свою пий у тремті́нні та в журбі́.
Єзекіїль 12:19бл. 594 до н. е.
І скажеш до народу цього Кра́ю: Так говорить Господь Бог на ме́шканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпі́нні, бо спустоші́в їхній край від своєї по́вні за наси́лля всіх, що ме́шкають у ньому.
Єзекіїль 12:20бл. 594 до н. е.
І поруйнуються насе́лені міста́, а край стане спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
Єзекіїль 12:21бл. 594 до н. е.
І було мені слово Господнє таке:
Єзекіїль 12:22бл. 594 до н. е.
„Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?
Єзекіїль 12:23бл. 594 до н. е.
Тому́ скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Припиню́ Я цю припові́стку, і більше не будуть її припові́сткувати в Ізраїлі, але говори їм: „Набли́зилися оті дні й слово всякого виді́ння“.
Єзекіїль 12:24бл. 594 до н. е.
Бо не буде вже жодного марно́го видіння та підле́сливого чарува́ння в Ізраїлевім домі.
Єзекіїль 12:25бл. 594 до н. е.
Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно зді́йснене, не відтя́гнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохо́бности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог“.
Єзекіїль 12:26бл. 594 до н. е.
І було мені слово Господнє таке:
Єзекіїль 12:27бл. 594 до н. е.
„Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.
Єзекіїль 12:28бл. 594 до н. е.
Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“
Єзекіїль 13:1бл. 594 до н. е.
І було мені слово Господнє таке:
Єзекіїль 13:2бл. 594 до н. е.
„Сину лю́дський, — пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророку́ють, і скажи пророкам, що провіща́ють із власного серця: Послухайте Господнього слова!

Показано 376–400 із 1,784 віршів

Попередня 1...14 15 16 17 18...72 Наступна