circa 970–930 BC

Solomon & The Temple

Solomon builds the great Temple in Jerusalem and rules with unprecedented wisdom and wealth before foreign gods divide his heart.

635 віршів · 2 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. 1 Царів 2:23бл. 1014 до н. е.

    І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...

  2. 1 Царів 2:24бл. 1014 до н. е.

    А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“

  3. 1 Царів 2:25бл. 1014 до н. е.

    І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер...

  4. 1 Царів 2:26бл. 1014 до н. е.

    А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“.

  5. 1 Царів 2:27бл. 1014 до н. е.

    І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв.

  6. 1 Царів 2:28бл. 1014 до н. е.

    А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника...

  7. 1 Царів 2:29бл. 1014 до н. е.

    І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“

  8. 1 Царів 2:30бл. 1014 до н. е.

    І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“.

  9. 1 Царів 2:31бл. 1014 до н. е.

    І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.

  10. 1 Царів 2:32бл. 1014 до н. е.

    І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська.

  11. 1 Царів 2:33бл. 1014 до н. е.

    І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“.

  12. 1 Царів 2:34бл. 1014 до н. е.

    І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині.

  13. 1 Царів 2:35бл. 1014 до н. е.

    А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.

  14. 1 Царів 2:36бл. 1014 до н. е.

    І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди.

  15. 1 Царів 2:37бл. 1014 до н. е.

    І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“

  16. 1 Царів 2:38бл. 1014 до н. е.

    І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.

  17. 1 Царів 2:39бл. 1011 до н. е.

    І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“

  18. 1 Царів 2:40бл. 1011 до н. е.

    І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.

  19. 1 Царів 2:41бл. 1011 до н. е.

    А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.

  20. 1 Царів 2:42бл. 1011 до н. е.

    І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.

  21. 1 Царів 2:43бл. 1011 до н. е.

    І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“

  22. 1 Царів 2:44бл. 1011 до н. е.

    І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.

  23. 1 Царів 2:45бл. 1011 до н. е.

    А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“.

  24. 1 Царів 2:46бл. 1011 до н. е.

    І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він номер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.

  25. 1 Царів 3:1бл. 1014 до н. е.

    І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.