Перейти до вмісту

Noah

47 віршів · 4 членів родини

Також відомий як: Noe

Вірші, що згадують Noah

Фільтрувати за книгою
  1. І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

  2. І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

  3. І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

  4. Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

  5. І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

  6. А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

  7. А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

  8. А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

  9. Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:

  10. Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по пото́пі.

  11. Ной, Сим, Хам та Яфет.

  12. Бо для Мене оце — мов ті Но́єві во́ди: як Я присягнув був, що Но́єві во́ди не при́йдуть уже над землею, так Я присягну́в, щоб на тебе не гні́ватися й не карта́ти тебе!

  13. А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

  14. а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

  15. Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

  16. Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,

  17. сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,

  18. І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

  19. їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

  20. Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.

  21. вони колись непокі́рливі були́, як їх Боже довготерпіння чекало за Но́євих днів, коли будувався ковче́г, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.

  22. і Він не помилував першого світу, а зберіг самово́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних;