Skip to content

Біблійні вірші про The Sidonians

54 віршів · 30 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,

  2. І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.

  3. Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.

  4. І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.

  5. Усіх ме́шканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидо́нян, — Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи́ її жеребком на спа́док Ізра́їлеві, як Я наказав був тобі.

  6. А п'ятий жеребо́к вийшов племені Асирових синів за їхніми ро́дами.

  7. І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана аж до Сидону Великого.

  8. Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

  9. п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату.

  10. А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваа́лам та Аста́ртам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филисти́мським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.

  11. А сидо́няни, і Амали́к, і Маон гноби́ли вас, і ви кли́кали до Мене, — і Я спас вас від їхньої руки.

  12. І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, — він сидить безпечно, за зви́чаєм сидо́нян, спокійний та безпечний. І не було ніко́го, хто робив би їм щось зле в Краю́, посів би вла́ду над ними, і вони дале́ко від сидо́нян, і нема їм ді́ла ні до кого.

  13. А цар Соломон покохав багато чужи́нних жінок: і дочку́ фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,

  14. І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидо́тою аммонітською.

  15. Це тому́, що вони покинули Мене і вклоня́лися Аста́рті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб вико́нувати добре в Моїх оча́х, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.

  16. І було́ йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, — і він узяв за жінку Єзаве́ль, дочку́ Етбаала, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваа́лові, і вклонявся йому.

  17. „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.

  18. А Ханаан породив Сидона, свого первородженого, і Хета,

  19. і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева.

  20. І дали́ срібла каменяра́м та те́слям, і їжі, і питва́ та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достача́ли ке́дрові дере́ва з Ливану до Яфського моря за до́зволом їм Кіра, царя перського.

  21. Замовчіте, мешка́нці надмо́р'я! Сидо́нські купці, які морем пливуть, тебе перепо́внили.

  22. і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

  23. і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

  24. і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

  25. і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,