Skip to content

Біблійні вірші про The Resurrection

91 віршів · 36 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

  2. То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.

  3. і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

  4. Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень , і земля ви́кине мертвих!

  5. Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

  6. І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

  7. І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

  8. І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

  9. Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

  10. І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

  11. І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

  12. І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

  13. І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

  14. І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

  15. І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.

  16. А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“

  17. З рук шеолу Я ви́куплю їх, від смерти їх ви́бавлю. Де, смерте, жа́ло твоє? Де, шео́ле, твоя перемо́га? Жаль схова́ється перед очима Моїми!

  18. А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

  19. Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,

  20. Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.

  21. Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.

  22. А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:

  23. „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.

  24. а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.

  25. Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?