Біблійні вірші про The Resurrection: Is not contrary to reason

Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.

Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“

Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.

Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!

Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,

сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,

сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.

Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.