Перейти до вмісту

Біблійні вірші про The Providence of God

163 віршів · 41 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

  2. Блаже́н кожен, хто боїться Господа, хто хо́дить путя́ми Його!

  3. Коли труд своїх рук будеш їсти, — блаже́н ти, і до́бре тобі!

  4. Who giveth food to all flesh: for his mercy endureth for ever.

  5. ¶ To the chief Musician, A Psalm of David. O LORD, thou hast searched me, and known me.

  6. Ви́зволь мене від люди́ни лихо́ї, о Господи, бережи мене від наси́льника,

  7. що в серці своїм замишляють злі речі, що ві́йни щодня виклика́ють!

  8. Вони го́стрять свого язика́, як той вуж, отру́та гадю́ча під їхніми у́стами! Се́ла.

  9. Пильнуй мене, Господи, від рук нечести́вого, бережи мене від наси́льника, що заду́мали сто́пи мої захита́ти»

  10. Бода́й голови́ не підне́сли всі ті, хто мене оточи́в, бодай зло їхніх уст їх покрило!

  11. Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу.

  12. Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

  13. The LORD is righteous in all his ways, and holy in all his works.

  14. для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

  15. Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.

  16. Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.

  17. Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.

  18. За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.

  19. У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

  20. Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

  21. Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

  22. Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

  23. Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!

  24. На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.

  25. Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!