Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Select Readings

802 віршів · 47 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.

  2. І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“

  3. І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.

  4. І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

  5. А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.

  6. Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці , всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

  7. І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

  8. І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

  9. Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

  10. Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

  11. А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

  12. Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

  13. Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

  14. Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

  15. і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

  16. юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

  17. І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

  18. А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

  19. Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

  20. Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

  21. а це те, що пророк Йоі́л передрік:

  22. „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

  23. І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

  24. І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

  25. Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!