Біблійні вірші про Righteousness

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,

Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?

Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,

а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?

Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!

Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.

Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.

Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?

Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?

Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?

І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.

Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?

Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?

Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!

Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́?

Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́.

Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!

Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, —

це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська.

Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!

А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава.

А плід праведности сіється творцями миру.