Біблійні вірші про Parents

Твоя жінка в кута́х твого дому — як та виногра́дина плі́дна, твої діти навко́ло твого стола́ — немов саджанці́ ті оли́вкові!

бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!

Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.

Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.

Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.

Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.

Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.

Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!

Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!

Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.

Як кого́сь його не́нька втіша́є, так вас Я поті́шу, і ви вті́шені бу́дете Єрусалимом.

Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́!

Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!

Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!