Біблійні вірші про Leah

І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.