Біблійні вірші про Ephesus

Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

До ангола Церкви в Ефе́сі напиши: „Оце каже Той, Хто трима́є сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи світильників золотих:

Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливі́сть, і що не можеш терпіти лихих, і ви́пробував тих, хто себе називає апо́столами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.

І ти маєш терпіння, і працюва́в для Йме́ння Мого, але не знемігся.

Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.

Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду́ незаба́ром, і зру́шу твого світильника́ з його місця, якщо не покаєшся.

Але маєш оце, що нена́видиш учинки Николаї́тів, яких і Я нена́виджу.

Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церква́м: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю́ Божім“.