Біблійні вірші про Church (2): Love for

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!

Вклоняюсь до храму святого Твого, і сла́влю Іме́ння Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звели́чив Ти був над усе Своє Йме́ння та слово Своє!

Удень, як взива́ю, почуєш мене, підбадьо́рюєш силою душу мою!

Усі зе́мні царі прославля́ть Тебе, Господи, бу́дуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

і бу́дуть співати про Господні доро́ги, бо слава Господня велика,

бо високий Госпо́дь, — але бачить низько́го, а гордого Він пізнає́ іздале́ка!

На му́рах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторо́жу, — ніко́ли не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замо́вкніть, —

і перед Ним не вмовкайте, аж поки не змі́цнить, і аж поки не вчи́нить Він Єрусалима за славу Свою́ на землі!

Як кого́сь його не́нька втіша́є, так вас Я поті́шу, і ви вті́шені бу́дете Єрусалимом.

І побачите це, й серце ваше раді́тиме, й як трава молода, розцвіту́ть ваші ко́сті! І в раба́х Його пі́знана буде Господня рука, і буде Він гні́ватися на Своїх ворогів.

Хто втік від меча́, — ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й зда́лека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

Застидалися ми, як почули цю га́ньбу, сором покрив нам обличчя, бо чужи́нці прийшли у святиню Господнього дому.

Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.