Біблійні вірші про Armies

А сьомого року послав Єгоя́да, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царсько́го сина.

І він наказав їм, говорячи: „Оце та річ, яку зро́бите. Третина з вас, що прихо́дите в суботу, будете виконувати сторо́жу царсько́го дому.

А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігуна́ми, — і будете виконувати сторо́жу дому на зміну.

А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторо́жу Господнього дому при цареві.

І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його“.

І зроби́ли сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли́ кожен людей своїх, що прихо́дять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.

І дав священик сотникам списи́ та щити́, що нале́жали цареві Давидові, що були в Господньому домі.

І постава́ли бігуни́, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навколо біля царя.

А він вивів царе́вого сина, і поклав на нього корону та нараме́нники. І зробили вони його царем, і пома́зали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“

І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся?

Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене?

Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.

І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Мааих та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.

І виніс Аса срібло та золото із скарбни́ць Господнього дому та дому царе́вого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

„Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від мене“.

І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого ві́йська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнува́ли Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефтали́мових.

І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

А цар Аса взяв усього Юду, і вони повино́сили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудува́в з того Ґеву та Міцпу.

А того ча́су прийшов прозорли́вець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: „Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки ві́йсько сирійського царя.

Чи ж не були́ кушеяни та ливіяни ві́йськом дуже великим, колесни́цями й верхівця́ми дуже числе́нними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“

І Йосафат усе зростав уго́ру. І побудував він в Юді тверди́ні та міста на запа́си.

І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військо́вих, хоробрих воякі́в в Єрусалимі.

А оце їхній пере́гляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих воякі́в.