Перейти до вмісту

circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

  2. Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

  3. І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

  4. Від Матвія 16:1бл. 32 н. е.

    І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

  5. Від Матвія 16:2бл. 32 н. е.

    А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.

  6. Від Матвія 16:3бл. 32 н. е.

    А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!

  7. Від Матвія 16:4бл. 32 н. е.

    Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.

  8. Від Матвія 16:5бл. 32 н. е.

    А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.

  9. Від Матвія 16:6бл. 32 н. е.

    Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!

  10. Від Матвія 16:7бл. 32 н. е.

    Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.

  11. Від Матвія 16:8бл. 32 н. е.

    А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

  12. Від Матвія 16:9бл. 32 н. е.

    Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

  13. Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

  14. Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

  15. Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

  16. Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“

  17. Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.

  18. Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“

  19. А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

  20. А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.

  21. I кажу Я тобі, що Петро ти , і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.

  22. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!

  23. Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.

  24. Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

  25. І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“