God
Вірші, що згадують God
Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“
І Господь сказав до Ахійї: „Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слаби́й. Отак і так бу́деш їй говорити. І станеться, коли вона вві́йде, то вдаватиме чужу“.
Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому́, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за кня́зя над Моїм наро́дом, Ізраїлем,
і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував за́повідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в оча́х Моїх,
і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богі́в та литих бовва́нів, щоб гніви́ти Мене, а Мене ти відкинув геть,
тому́ ось Я наво́джу лихо на Єровоамів дім, і ви́гублю в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в Ізраїлі, і ви́мету позостале по Єровоамовім домі, як вимітається сміття́, аж не зоста́неться нічо́го.
Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.
І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він — один в Єровоама вві́йде до гро́бу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була́ знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який ви́губить Єровоамів дім того дня. Та що станеться тепер?
І поб'є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкида́є їх по той бік Річки за те, що вони пороби́ли собі Астарти, що гнівають Господа.
І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоа́ма, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля“.
І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.
А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юді. Рехав'а́м був віку сорока й одного року, коли зацарюва́в, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Йме́ння. А ім'я́ його матері: аммонітка Наама.
А Юда робив зло в Господніх оча́х, і вони гніви́ли Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхо́м, яким гріши́ли.
І також були блудодії в тому́ кра́ї, — вони чинили всю гидо́ту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.
І позабирав він скарби́ Господнього дому та скарби дому царе́вого, — і все забрав. І забрав він усі золоті щити́, що Соломон поробив був.
І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни́ носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було́ все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.
Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світи́льника в Єрусалимі, щоб поста́вити сина його по ньому та укріпи́ти Єрусалим.
Бо Давид робив добре в Господніх оча́х, і не відступав від усьо́го що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіття́нина Урі́ї.
І робив Аса́ добре в Господніх оча́х, як батько його Давид.
А па́гірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.
І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
І взяв Аса́ все срібло та золото, позостале в скарбни́цях храму Господнього та дому царе́вого, та й дав його до руки́ своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дама́ску, говорячи:
І робив він зле в Господніх оча́х, і ходив доро́гою батька свого та в гріху́ його, що вводив теж у гріх Ізраїля.