TRV
Числа 10:11-36
11
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
12
I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13
І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
14
І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
15
А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16
А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17
І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
18
І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19
А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20
А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21
І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
22
І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23
А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24
А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25
І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26
А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
27
А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28
Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
29
І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
30
Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
31
А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
32
І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
33
І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
34
А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
35
І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
36
А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
Settings