Від Марка 14:53-72
53
А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
54
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
55
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.
56
Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.
57
Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:
58
„Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.
59
Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.
60
Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“
61
Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“
62
А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
63
Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?
64
Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.
65
Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.
66
А коли Петро був на подві́р'ї надо́лі, приходить одна із служниць первосвященика,
67
і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: „І ти був із Ісусом Назаряни́ном!“
68
Він же відрікся, говорячи: „Не відаю, і не розумію, що́ кажеш“. І вийшов назо́вні, на нереддвір'я. І заспівав тоді півень.
69
Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити прия́вним: „Цей із них!“
70
І він зно́ву відрікся. Незаба́ром же знов говорили прия́вні Петрові: „Поправді, ти з них, — бо ти галіле́янин. Та й мо́ва твоя́ така са́ма“.
71
А він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!“
72
І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.
Текст Біблії: Ohienko (1962) · Суспільне надбання