Біблійні вірші про The Altar of Burnt Offering

Уся велика худоба на цілопа́лення: дванадцять телят, баранів дванадцять, ягнят однорічних дванадцять, та жертва хлі́бна їх, і козлів дванадцять на жертву за гріх.

А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обря́д освя́чення жертівника по пома́занні його.

А коли Мойсей входив до скинії заповіту, щоб говорити з Ним, то він чув голос, що говорив до нього з-понад віка, яке на ковчезі свідо́цтва, — з-поміж обо́х херувимів говорив Він до нього.

І бу́дуть вони виконувати твою сторо́жу та сторо́жу всієї скинії, — тільки до речей святині та до же́ртівника не приступлять, щоб не повмирали як вони, так і ви.

А ти та сини твої з тобою бу́дете допильно́вувати ваше свяще́нство для всякої речі жертівника та для того, що поза заві́сою, і будете робити. Як службу да́ру даю Я свяще́нство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий“.

Того дня цар освятив сере́дину дво́ру, що перед храмом Господнім, бо пригото́вив там цілопа́лення й хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідяни́й же́ртівник, що перед Господнім лицем, був мали́й для прийняття́ цілопа́лення й хлібної жертви та лою мирних жертов.

І пішов цар Ахаз назу́стріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського же́ртівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу же́ртівника та взір його всієї його будови.

І збудував священик Урі́я же́ртівника, — як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до прихо́ду царя Ахаза з Дамаску.

І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.

І спалив він своє цілопа́лення та свою жертву хлі́бну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того же́ртівника.

А мідяно́го же́ртівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.

I наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: „На великому жертівнику пали ра́нішнє цілопа́лення та вечірню хлібну жертву, і цілопа́лення цареве та хлібну його жертву, і цілопа́лення всього народу Кра́ю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопа́лення та всю кров жертви покро́пиш на нього. А щодо мідяно́го жертівника, то я розва́жу“.

І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.

Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!

Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.

їх спрова́джу на го́ру святую Мою та поті́шу їх в домі молитви Моєї! Цілопа́лення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподо́би на Моїм же́ртівнику, бо Мій дім буде на́званий домом молитви для всіх наро́дів!

На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“

І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т.

І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.

Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —

залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.

І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.

Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?

Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтаре́ві, із вівтаря́ мають частку?

Маємо же́ртівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, —