Біблійні вірші про Salvation

Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде.

Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

і кожна люди́на побачить Боже спасі́ння!“

Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.

І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,

щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.

І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“

А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

А Бог дово́дить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були́ ще грішниками.

Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми ви́правдані.

Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасе́мося життя́м Його.

Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,