Біблійні вірші про Reasoning

І сказав йому Господь: „Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, — чи ж не Я, Господь?

Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за прови́ну батьків на синах, на третіх і на четвертих поколі́ннях тих, хто нена́видить Мене,

Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому́ поблагослови́в Господь день суботній і освятив його.

Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, — кожен усе, що́ йому здається справедливим в оча́х тільки його,

і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

Прийдіть, і бу́демо правува́тися, — говорить Госпо́дь: коли ваші гріхи будуть як кармази́н, — стануть білі, мов сніг; якщо бу́дуть червоні, немов багряни́ця, — то стануть мов вовна вони!

Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

Пригадай ти Мені — і суді́мося ра́зом, розкажи́ ти Мені, щоб тобі оправда́тись!

At the same time my reason returned unto me; and for the glory of my kingdom, mine honour and brightness returned unto me; and my counsellors and my lords sought unto me; and I was established in my kingdom, and excellent majesty was added unto me.

Послухайте сло́ва Господнього, Ізраїлеві сини, бо Госпо́дь має прю із мешка́нцями зе́мними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізна́ння.